Спортсмен із Дубенщини здобув три «золота» на чемпіонаті України
Ми вже неодноразово писали про кікбоксера, жителя села Повча, що на Дубенщині, студента-програміста Луцького НТУ Владислава Капиша, який двічі ставав чемпіоном України. Із новими досягненнями хлопець не забарився. З 29 вересня до 2 жовтняу Харкові організовували Кубок України з кікбоксингу, звідки Влад повернувся із трьома золотими медалями.
— Розкажи, за що отримав аж три медалі?
— Я здобув три золоті медаліза перемогу у трьох розділах:фул контакт, лайт контакт і лоу-кік лайт контакт. Самі поєдинки були дуже напруженими. Усі ми переживали і вболівали за кожного, хто виступав на ринзі. І, на щастя, всі з нашої команди показали хороший результат: семеро з десяти спортсменів привезли «золото», інші троє теж стали призерами.
— А які загалом враження від поїздки?
— Загалом змагання були дуже цікавими. Ми їхали через Київ, тому мали змогу там погуляти. Побували у музеї братів Кличків, працівники якого пообіцяли переможцям Кубку подарувати футболки з фан-клубу. Можливо, це і стало мотивацією для команди. Також у Харкові відвідали багато цікавих місць і мали змогу відпочити. Ці змагання залишили дуже багато гарних спогадів і вражень.
— Ти вже двічі ставав чемпіоном України. Навіщо знову за свій кошт поїхав на змагання?
— Змагання організували для того, щоб вже остаточно вирішити, хто буде представляти Україну на чемпіонаті світу. Оскільки це моя мрія – потрапити на цей чемпіонат, то я не міг не поїхати на змагання у Харкові.
— То ти все-таки потрапив до збірної?
— З нашої команди 5-6 чоловік увійшли до збірної, у тому числі і я. Для цього потрібно було виграти чемпіонат України, а потім ще раз на Кубку довести, що ти найкращий. Я ці завдання успішно виконав.
— Тепер готуєшся до чемпіонату світу в Італії?
— Так, чемпіонат відбудеться вже зовсім скоро – 25 жовтня, але ще попереду багато роботи: віза, спонсори, організаційні питання. Зараз точно ще не можу сказати, що я там виступатиму.
— Чому? Проблема у фінансовій підтримці?
— І у цьому теж. Їздити на Всеукраїнські змагання за свій кошт – це одне, а на чемпіонат світу потрібно значно більше грошей. Спонсорів, як завжди, немає.
— Ти колись розповідав, що ТМ «Gera» тобі подарувала форму. Невже більше ніхто нічим не допомагає?
— І на змаганнях в Україні ніхто не допомагає коштами, і поїздку в Італію теж ніхто не хоче фінансувати. До речі, Кубок у Харкові теж мені чимало коштував. Завжди все за свій рахунок… Дуже шкода, що в Україні спорт нікому не цікавий.
— Ти ж лише студент 3-го курсу… І що, на всі змагання доводиться брати гроші у батьків?
— Так, найбільшу підтримку, як фінансову, так і моральну, отримую від батьків. За спортом і навчанням працювати ніколи. На канікулах їжджу на роботу за кордон. Також маю стипендію.
Дуже шкода, що на різні нікому непотрібні речі гроші знаходяться і у влади, і у спонсорів, а на підтримку спорту, на розвиток українського майбутнього – зась. Що ж, просимо підтримати Владислава та здійснити його мрію – виступити на чемпіонаті світу в Італії! Хлопець відмовився давати номер свого рахунку, бо йому соромно на таке просити допомогу. Але, думаю, хто захоче, той, знаючи ім’я спортсмена, легко його знайде і допоможе. Хтозна, можливо, Дубенщина завдяки таким наполегливим, старанним, талановитим спортсменам стане в чергове відомою в усьому світі?!
Мар’яна Росоловська
Коментарі