Жалюгідний стан спортивної інфраструктури Дубно: чия вина і що робити?

Жалюгідний стан спортивної інфраструктури Дубно: чия вина і що робити?

Чи може нормально розвиватися спортивна галузь у невеличкому містечку, районному центрі? Громадські активісти проаналізували досвід кількох провінційних населених пунктів і порівняння вийшло не на користь Дубна.

Ще за часів правління Януковича дубенська спортивна школа стала об'єктом уваги журналістів столичного телеканалу. Тоді в рамках телепроекту «Без мандату» наше місто відвідала олімпійська чемпіонка Лілія Підкопаєва. Жахнулася, побачивши, в яких умовах тренуються підростаючі спортсмени, вела перемови з міською владою – мером і тоді був Василь Антонюк – обіцяла «тримати руку на пульсі» і дотиснути чиновників, щоб виправили ситуацію.

Розмова Лілії Подкопаєвої з Антонюком була майже безрезультатною

Однак досі в Дубно нічого не змінилося. Журналісти розповідають, що дубенська ДЮСШ знаходиться в приміщенні колишнього кінотеатру, який належить приватній компанії. Тож господар має повне право на власний розсуд вирішувати, чи здавати його в оренду спортсменам, чи відмовити їм.

Офіційно дубенська влада виділила під спортивну школу споруду колишнього будинку офіцерів, але її стан жалюгідний, а реконструкцію так і не провели.

Лілія Подкопаєва зустрілася з Василем Антонюком якраз тоді, коли власники кінотеатру погрожували виселити спортшколу через те, що термін оренди приміщення сплив, але ДЮСШ не могла перебратися до будинку офіцерів через його непристосованість. Антонюк пообіцяв, що поговорить із власниками і попросить подовжити термін оренди.

Але Подкопаєва пояснила мерові, який явно був не в курсі подій, чому саме господар не хоче подовжувати договір – боїться брати на себе відповідальність, адже дах будівлі ризикує обвалитися будь-якої миті. Чи не могла б міська адміністрація виділити кошти на ремонт покрівлі? Антонюк обіцяв, що знайде вихід.

Подкопаєва порадувала юних спортсменів та їх батьків заявою про те, що проблему начебто владнали. Антонюк розповідав, що гроші за проектно-кошторисну документацію перерахував і до травня вона буде готова, а якщо в квітні дітей виселять, то спортивні секції переїдуть в спортзали шкіл, з якими вже домовилися.

Як виглядають стадіони сусідніх невеликих населених пунктів?


Громадські активісти Дубна вирішили порівняти зовнішній вигляд спортивних майданчиків та стадіонів нашого міста і сусідніх. Спершу вирушили в Кременець: тут побачили гарне велике футбольне поле з охайною травою. Дуже незвично було помітити в провінційному містечку кілька трамплінів різної складності для зимових видів спорту – ними можна користуватися безкоштовно, тільки треба отримати дозвіл тренера чи директора ДЮСШ.

А ще в Кременці є саночна траса довжиною 730 метрів, яку можна проїхати за 27-28 секунд, і тут навіть проводяться змагання.

Гарно виглядає футбольне поле в Смизі в оточенні високих сосен. Чистенький і по-європейськи доглянутий стадіон у Млинові: акуратна новенька плитка на вході, сучасний навіс над місцями для глядачів, красиві бігові доріжки з рівним покриттям. Окрім футбольного поля, є також хокейна площадка з переодягальнями, заасфальтовані баскетбольний та волейбольний майданчики.

Чому в Дубно стадіони та місця для занять спортом не можуть бути такими ж привабливими?

В якому стані нині стадіони в Дубно?


Футбольне поле в мікрорайоні Механічний. Якщо дивитися здалеку, здається ніби все нормально. Але варто підійти ближче – і помічаєш, що штучне покриття діряве і створює небезпеку травм для юних спортсменів, огороджувальна сітка порвалася, поруч із нею валяються пляшки та сміття.

Якось громадські активісти питали у мера Антонюка та його команди, чому не косять траву на стадіоні мікрорайону Цукровий. Тоді їм відповіли, що чотири роки назад траву косили раз на рік, зараз – двічі. І то кошти на це не виділяються, оскільки цукровий завод скинув із балансу цей стадіон, тож, мовляв, будьте вдячні й за те, що є.

Автори відео показують, в якому стані цей стадіон зараз: бите скло, сміття, все заросло бур'янами. Зламані футбольні ворота спортсмени зварювали самі. Щоб привести все до ладу, багато коштів не треба: просто прибрати сміття, покосити траву і придбати кілька банок фарби, щоб пофарбувати турніки, лавочки та ворота.

При вході у стадіон «Спартак» висить табличка з ввічливим проханням не смітити на території. Смітять і перед нею, і за нею – такий уже менталітет у наших людей. На напівзруйнованих залишках трибун для глядачів хтось зробив емоційні написи білою фарбою: «Жах», «Не лазити», «Не ходити», «Можна впасти», «Не дурійте». Можливо, такий стиль більш зрозумілий людям, ніж ввічливий. Турніки заросли так, що до них неможливо підійти. Автори відео роблять припущення, що заросли вони папороттю: ось і розгадка, чому траву ніхто не косить – папороть же в Червону книгу занесена, її не можна знищувати!

Стадіон на Механічному: смітників немає, туалетів теж. Результат: сміття валяється стільки, що під ним майже не видно траву, на додачу можна зустріти рештки людської життєдіяльності. Лавочки зламані – під ними обгортки від морозива, пляшки, шкарлупа від насіння. До найближчого смітника далеченько – треба йти до житлових будинків, не всі можуть донести.

Є в Дубно ще один спортивний об'єкт, якого за документами офіційно не існує. Це тенісний корт, який в 1993 році побудував останній начальник місцевої льотної частини. Він не стоїть на балансі міста і нікому не належить. Раніше тут був собачий вигул та смітник, але активісти прибрали, встановити огорожу і тепер на корті можна займатися великим тенісом.

А як оцінює влада Дубна стан спортивної бази міста?


У 2014 році на офіційний запит Василь Антонюк відповів у письмовому вигляді, що спортивна база міста в задовільному стані, на 80% завершені роботи з переобладнання будинку офіцерів на спортивну школу, але наразі процес призупинено через відсутність коштів із держбюджету. Виготовляється проектно-кошторисна документація на закінчення реконструкції стадіону «Спартак». Проводиться капітальний ремонт спортзалів дубенських шкіл № 1, 6 і 7 та гімназії №2.

Ось так усе начебто непогано на папері, але не дуже привабливо в реалі. Напевно, вихід лише один – не сподіватися на владу, а самим регулярно прибирати, фарбувати, косити траву та усіляко доглядати спортивні об'єкти міста, безкоштовно виконуючи роботу тих, хто мав би стежити за спортивною інфраструктурою.

Відео:

1908

Коментарі

Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...