Податок на бідність: пеня за неоплачені комунальні рахунки повертається

Податок на бідність: пеня за неоплачені комунальні рахунки повертається

У дев'яності роки життя середньостатистичного українця було доволі складним. Маленькі зарплати, мінімум вільних робочих місць, напівзруйнована економіка та велика інфляція свого часу спричинила велику кризу неплатежів – більшість українців просто не мали змоги оплачувати не такі вже й великі рахунки за комунальні послуги. Уже тоді вельмишановне депутатство минулих скликань намагалось протягнути через парламент законопроект про введення пені на кожен неоплачений рахунок.

Схоже, час іде по колу, адже наразі законопроект, що містить аналогічну норму, вже направлений на друге читання. Перший етап пройдено з доволі значним результатом – пани та пані депутати дружно знайшли 245 голосів на прийняття нового закону. Очікуємо другого читання, в ході якого врешті-врешт вирішиться, чи дійсно депутат – то слуга народу. Втім, дуже схоже на те, що усе навпаки. Адже згідно положень нового законопроекту, дуже скоро ми будемо жити по новому – за кожен день простроченої оплати матимемо 0.1% пені за кожен рахунок.

Для прикладу візьмемо середній рахунок за опалення однокімнатної квартири, який нині сягає 700 грн. Якщо закон буде прийнято, кожен місяць до неоплаченого рахунку буде додаватися 21 грн. А якщо таких рахунків- декілька? Уявіть, як швидко сума боргу зросте до значних величин! Звісно, шановні депутати подбали про нас – загальна сума пені не може складати більше, ніж 100% від рахунку. Вельми дякуємо за це, та хочеться спитати дещо інше – чому у дев'яності, коли економічна ситуація теж була доволі складною, за подібну ницість проголосувало всього 36 депутатів. Тоді як новий парламент майже одностайно знайшов вдесятеро більше голосів?

Вочевидь, щось негаразд з логікою можновладців – якщо людина не має змоги платити настільки великі суми за комуналку, то як допоможе виплатити борг його значне збільшення за допомогою пені? До того ж, зарплати та пенсії з моменту різкого падіння гривні та підвищення цін нітрохи не зросли. Натомість, вже 1 квітня маємо чергове підвищення плати за електроенергію. Цікаво, яким способом українець з середньостатистичною зарплатою в 2500-3000 гривень має заплатити 700 грн за опалення, 200-300 гривень за воду, ще стільки ж за використаний газ і водночас забезпечувати себе та близьких продуктами, одягом, лікуванням та іншими необхідними речами? Звісно, з висоти депутатської зарплати та пенсії, бонусних виплат та пільг навіть нові ціни видаються прийнятними та мізерними.

Та чи не складеться так, що 8 млрд вже існуючого боргу за комуналку перетворяться на 18-20, а нинішні депутати знову отримають цінний досвід купання в нечистотах сміттєвого баку? Масове зубожіння населення приводить до ще більшого падіння економіки – бо хто ж буде купувати товари та послуги, якщо грошей у звичайного українця все менше і менше?

1967

Коментарі

Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...