авопр

Хтось колись казав тут, чи ще десь, точно не пам'ятаю, що життя повне лайно і кожен день лайно.І шо всьо так погано, шо немає куди сховатися і хочеться на стіни лізти. Але як ми, такі мізерні крапочки цієї планети, можемо скаржитись на життя, коли у нас в крані є гаряча вода, холодильник містить в собі цілу купу їжі, а поряд є люди, з якими можна хоча б поговорити. Я згідна з такими штуками, що від життя потрібно вимагати більшого і до чогось йти. Але все ж. Чого хочемо ми? Я наприклад часто думала про те, що б я робила, якби мала хоча б мільйон? Одні розповідають про благочинство, що вони би пожертвували б його для бездомних або ше якусь таку маячню. Такі є, але таких небагато)) По крайній мірі ,я, особисто, думала про себе. Признатись чесно, колись виникали такі думки про бездомних собак чи ще шось таке, але то було в глибокому дитинстві. Можна допомагати всім або намагатися, головне вірити в те, що ми можемо щось змінити, адже світ міняє навіть найбезглуздіший момент)
Розмова починається з того, що в тебе просто питають, скіко годин або шось в такому плані, або просто мовчать і зацікавлено дивляться... Була субота і я на лавці в центрі Рівного вбивала час, була зла, як чорт, що ніхто не подзвонив і це, мабуть, був день нещасних людей. Тому що мені на них завжди щастить і було страшенно велике бажання охопити весь світ і всім допомогти, але я, як завжди, сиділа і просто думала про це і не більше, знаючи, що звичайні посмішки на вітер нічого не змінять.) Та все ж , вони щось міняють, чесно, чуваки. Досить однієї тупої посмішки, шоб зробити людині приємність.
Блін, я так жалкую, що не запитала того дєда, як його звати, але він там часто сам сидить і йому немає кому мовити й слова. У ньому ,як то кажуть, бездонний океан і в нього хочеться весь час шось питати, питати, питати, бо він має талант розповідати. Він може розповідати про все на світі і він, мабуть, на той момент і змінив моє життя.
Його життя так покидало кругом. Він був учасником Другої світової війни, страшної події в нашій історії, яка розпочалась через двох придурків, яким заманулося території і влади. Страждали мільйони. Він народився в Петербурзі, потім переїхав в Одесу, залишивши своє життя там, де народився, а після війни доля послала його, прямо кажучи, в Рівне. Він одружився, в нього народилися діти, в нього була робота і він жив ,по-справжньому.
Мені сподобалось багато його рис, він якась неймовірна людина, мені з ним не було важко і страшно. Слова виринали самі собою, як хвилі в його океані. А таких людей в моєму житті справді небагато. І я їм вдячна, що вони є, хоч вони, певно, звичайні миттєвості (хоча це стосується ін етіко того дєда).
Найбільше він любив ласувати ягодами, які росли в його селі. О. як він про них розповідав, як бог, який створив світ. Це було блаженство. Справді, слухати його мені тоді видалось чимось незвичайним. Він знав їх цілу купу видів) А найулюбленішою його - була морошка, хоча й не знаю, як то воно українською, тому що він розмовляв російською. А виноград, а смородина. Блін. З ним швидко минав час. І я зрозуміла, він аж надто схожий до мене, наманір такої людини, яка любить все і посидіти йому там мабуть було в кайф, але коли він самотній, то до цого звикає.( не подумайте, не привласнюю його рис собі, я рідка зараза). Але самотність, то є нещастя, але і щастя теж, хоча я нікому її не бажаю. Але життя, то така штука, яка може заперти в повну попу, але й тоді ти будеш королем світу і будеш щасливим, навіть не маючи сотої частини того, що має середньостатистична=)) людина. Спогади роблять своє. Вони змушують нас жити.
На диво стало приємно. Хотіло ся весб світ на шматки порвати в хорошому сенсі.
P.S.він сказав, що у мене красивий годинник, але й час за ним минає так само швидко, як і за іншими.
У всьому потворному є щось прекрасне, у всьому прекрасному є щось потворне. Світ безглуздий, але ми на те і народились, щоб міняти цю безглуздість або створювати свою.

То був прекрасний день, наспрвді.
Дякую, що ви є. Правда, не знаю, хто з вас=)
29 03 10

22:00
3025

Коментарі

Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...