Чи потрібен у Дубно пам’ятник героям-авіаторам радянських часів?

У центрі Дубна неподалік від механічного заводу протягом усього літа будували новий пам'ятний знак, присвячений місцевим авіаторам-ветеранам. На даний момент зведення монументу завершене на 70%, але ставлення громади до знаку неоднозначне: одні схвалюють його появу і не вбачають нічого поганого в тому, щоб згадати всіх, хто служив у місцевому авіаполку, інші вважають, що пам'ятник стане символом комуністичної епохи, адже прославляє виключно заслуги часів СРСР.

Кому присвячений пам'ятний знак, який встановлюють?

До 2001 року у Дубно базувався 947-ий Севастопольський авіаполк. Євгеній Волошин, голова комітету ветеранів військової служби Дубна, який ініціював встановлення цього знаку, розповідає історію полку. Бомбардувальний авіаполк сформували 25 липня 1942 року. Він брав участь у боях Другої світової. За визволення Севастополя полку присвоїли найменування «Севастопольський». У полку служили чотири героя Радянського Союзу. Досі живі люди, які колись служили в цьому полку, в тому числі й після війни.

Волошин розказує, як виглядатиме пам'ятний знак, котрий вони збираються звести: три флагштоки – на центральному майорітиме прапор України, зліва буде прапор Дубна, а справа – прапор повітряних сил України. Жодної комуністичної символіки: ні прапорів, ні зірок, серпів чи молотів.

На мармурових плитах напишуть: «За мужність і героїзм, проявлені при виконанні бойових завдань, присвоєно звання героя», але не уточнюватимуть, що саме «героя СРСР». Що дасть таке скромне замовчування і чи зміниться сенс пам'ятного знаку, якщо прибрати з концепції все, що нагадує про радянську епоху?

Чому колишній командир полку проти такого вшанування?

Валерій Вишневський, колишній командир 947-го полку, розповідає, що після розпаду СРСР історію полку славетною зовсім не назвеш: після 1991 року бойова підготовка була повністю згорнута. Особовий склад працював, але виконував лише роботи з підтримки справності авіатехніки та обліт повітряних суден. Підготовка льотного складу не проводилася. Літали тільки командир полку, два його заступники та кілька командирів підрозділів.

Потім збігли строки експлуатації авіатехніки. Її слід було б відправити на ремонт на авіазаводи, але не було фінансування, тож техніку ніхто не ремонтував. Хоча це було не з вини військовослужбовців, а з вини держави, однак після здобуття Україною незалежності полк не може похвалитися славетною історією – всі його досягнення були зроблені виключно в радянські часи. Тому Вишневський проти встановлення пам'ятного знаку полку.

Чи потрібне ветеранам авіаслужби пам'ятне місце для покладання квітів?

Колишній військовослужбовець Сергій Шестаков іншої думки: він вважає, що меморіал потрібен не для того, щоб звеличувати події часів СРСР, а щоб ветеранам було де покласти квіти та згадати минуле. Приїжджають у Дубно ветерани, які служили тут багато років тому. Казарма, де був штаб, перетворилася на житловий будинок, санчастина теж стала житлом для військових. Аеродром закритий і заріс чагарниками. Людям нікуди піти, а так буде хоча б пам'ятний знак.

Вадим Двигай, начальник управління архітектури Дубенської міськради, каже, що колективне звернення від ветеранів військової служби щодо цього знаку отримав ще у вересні 2014 року. У жовтні відповіли, що не заперечують, але міськрада і виконком ще офіційно не виділили земельну ділянку, а будівництво вже розпочате. Якою буде доля цього пам'ятного знаку, чи стоятиме він в Дубно, чи буде знесений, залежить від позиції влади та суспільної думки.