Дубенська СЮТ – найкраща в області

Вже традиційно на початку року на Рівненщині підсумовують результати та досягнення позашкільних навчальних закладів за попередній рік. Як за результатами 2015-го, так і за результатами 2016-го, Дубенська міська станція юних техніків стала найкращою в області. Цьогоріч станція виборола перемогу серед 26-ти позашкільних навчальних закладів Рівненщини, обігнавши Костопіль та Рівне. Ми завітали до юних техніків та їхніх керівників, щоб дізнатися, який же секрет їхнього успіху.

Зустрів нас директор СЮТ Андрій Рамський, з яким ми поспілкувалися про фінансування закладу, адже це є вагомим чинником для досягнення високих результатів. Як з’ясувалося, Упродовж року юні винахідники беруть участь у 65 масових заходах, серед яких місцевого та обласного рівня, а також всеукраїнські та етапи міжнародних конкурсів. Минулого року у міського управління освіти винахідники просили 90 тисяч гривень, але виділили трохи менше. Проте керівник каже, що і за таку підтримку дуже вдячні, адже вдалося з тої суми придбати картинг за 25 тисяч. Звісно, він був у використанні, адже новий коштує декілька тисяч євро. На Рівненщині найбільше спеціалізується по картингах Остріг, але Дубно на їхньому фоні теж виглядає досить пристойно і не зупинятиметься на цьому. У Дубенській СЮТ декілька разів на рік проводять обласні семінари, то 10 тисяч із виділеної суми витратили на ноутбук.

«Оскільки створюються громади, то доводиться оптимізувати педагогічні кадри, — розповідає Андрій Рамський.– Але ми вже все оптимізували від «а» до «я». Для кращої роботи гуртків – нам треба розширюватися, але все залежить від фінансування…»

Потім ми познайомилися із керівником творчого об'єднання «Юний винахідник і раціоналізатор» Ярославом Павликом, який розповів про досягнення вихованців та їхнє бажання реалізовувати унікальні творчі ідеї. Адже у кожній роботі повинне бути не тільки новаторство, а й вкладена душа. Окрім того потрібно розбиратися в патентній справі, знати, що вже є, чого ще нема, щоб не повторювати досягнення інших.

На столі у кабінеті стояло чимало цікавих виробів. З-поміж них — посттравматичний реабілітатор. Як нам розповіли, це пристрій для реабілітації хворих, зокрема бійців АТО, які отримали травму або поранення нижніх кінцівок. Це так званий тренажер зі спеціальним регулюванням, тобто ногу можна розвивати по індивідуальній програмі. Щоб реалізувати цей проект, то потрібно чимало затрат. Автор цього винаходу Микола Гладовський, навчається у 10-му класі, а батьки у нього стоматологи – чим і пояснює зацікавленість медициною.

«Близько 5 років я займаюся у гуртку «Юний винахідник та раціоналізатор», — розповідає хлопець. — За цей час здобув чимало перемог, а в доробку вже два винаходи: посттравматичний реабілітатор та пристрій для скелетного витягування. Проблема стандартного, що до нього прикріплені гирі, які різко переміщаються і спричиняють людський біль. А мій винахід поглинає механічні коливання гирі. Оскільки батьки стоматологи, тому цікавлюся медициною, бачу певні недоліки, зокрема, що пристрої для реабілітації коштують дуже дорого і не завжди дають бажаний ефект. Із цим приладом ми ходили на консультацію до місцевого травматолога. Він похвалив цей винахід і сказав, що було б добре випустити такий в широке виробництво.»

А ось друг Миколи — Василь Перевощиков, учень 11-го класу, винайшов прилад для розроблення рухів м'язів, який допомагає покращити роботу м'язів при травмах та пораненнях. Також у доробку Василя генератор — альтернативне джерело енергії — який можна використовувати і у воді, і у повітрі. Пластинки пристрою розміщені так, що під час руху не створюють опору повітрю та воді. Такий прилад може бути як великого розміру, так і портативний, для зарядки телефона чи іншого акумулятора.

А ось для пасічників винахідники придумали прилад, з допомогою якого можна контролювати стан бджолиних сімей, особливо взимку. Пасіки зазвичай знаходяться на відстані від будинку, тому, щоб пасічнику постійно не бігати до бджіл, допоможе цей прилад, основна частина якого знаходиться вдома, а маленький передавач — у пасіці. Різні сигнали передають стан бджіл.

Із цього кабінету ми попрямували до Сергія Курінного, керівника технічного творчого об’єднання стендового моделювання. Наставник упродовж 19-ти років виховав чимало призерів. На обласній виставці-2016 він з учнями презентував 36 виробів з історико-технічного стендового моделювання, з них — 27 призових місць. Постійні читачі газети «Замок» пам’ятають, що Сергій Курінний із вихованцем Романом Ковтонюком, учнем 7-го класу, восени повернулися з міжнародної виставки у Львові з двома призовими місцями.

«Через брак коштів відвідуємо не всі виставки, — розповідає пан Сергій. — Плануємо цього року у Луцьк, але побачимо, як вийде. Багато хто думає, що моделювання – це нескладна робота, але це не так. Не кожен може бути моделістом. Щоб зробити виріб, мало вміння, потрібно ще й фантастичне терпіння, знання історії, бездоганне володіння інструментом, художній смак… Це заняття виховує багатогранних дітей.»

У цьому ж кабінеті ми познайомилися з виробами-призерами, на яких відображено Карпати, як повстанці переправляються через водоспад, бій під Гурбами, часи Другої світової війни, середньовічна будівля зі старовинним млином тощо. Тут же наше око зачарували поки що недороблені судна – великі, красиві, з вітрилами та дуже витонченої роботи.

Усі кабінети ми за один раз не встигли обійти, з усіма юними винахідниками та їхніми керівниками теж поки що не познайомилися, адже їх багато та у кожного індивідуальна історія та цікаві вироби. Проте буде нагода повернутися у цей позашкільний заклад ще раз. І зважаючи на те, що у 2016-му СЮТівці вибороли 141 грамоту обласного рівня та 28 – всеукраїнського, можна без сумніву сказати, що науково-технічний напрямок у місті на хорошому рівні, чим варто гордитися.

Маряна Росоловська