Американська волонтерка Матильда Нассар розповіла про життя в Дубні

Минуло уже два місяці, як у Дубенській СЗОШ №5 почала працювати волонтер Корпусу Миру — Матильда Нассар із США. Як нам стало відомо з розповідей батьків та учнів цієї школи, на уроки із американською гостею діти ідуть із особливою радістю та захопленням, тому ми теж завітали на заняття Матильди та безпосередньо з нею поспілкуватися. До слова, 23-річна міс Нассар приїхала до нас із Ричмонда, що є столицею штату Вірджинія, навчається в університеті міжнародних відносин, дуже любить працювати з дітьми і, як виявилося, в неї це добре виходить.

• — Привіт, Матильдо! Раді вітати тебе в Дубні! Як тобі Україна? Чи надовго плануєш у нас затриматися?
• — Привіт! Дякую! Я в Україні вже близько п’яти місяців. У дубенській школі почала викладати у грудні 2016-го. Не так давно, але можу впевнено сказати, що мені подобається ваша культура, кухня, учні, вчителі… Але оскільки буду в Україні ще упродовж двох років, то згодом зможемо поспілкуватися ще детальніше.
• — Як тобі дубенські школярики?
• — Я викладаю в учнів від 5-го до 11-го класу, у випускному класі — гурток «Творче письмо», а також двічі на тиждень маю гуртки в 4 класі, та 7-8 класах. І я задоволена тим, що учні мають бажання вивчати зі мною мову. Мені подобаються ці діти, вони дуже творчі. Звичайно, буває, що шумлять, але я з цим справлюся.
• — Як думаєш, у чому секрет успішного вивчення іноземної мови?
• — Я думаю, що головне під час вивчення іноземної мови – це спілкування з її носіями. До речі, моя рідна мова – арабська, а англійська – друга. Я хочу допомогти дітям навчитися застосовувати мову на практиці. Коли зустрінуть іноземця, щоб не боялися, а запитували, відповідали, могли зорієнтуватися за кордоном та знайти, що їм потрібно.
• — Твоя зовнішність, Матильдо, не є типовою американською, тепер ти кажеш, що твоя рідна мова – арабська. То звідки ти родом?
• — Я народилася в Палестині і приблизно через 10 років переїхала до Америки. Моя мама – американка, а тато – палестинець. Оскільки військовими подіями ситуація на моїй Батьківщині та у вашій країні подібні, то я вирішила приїхати сюди як волонтер і разом з тим подивитися, яка тут обстановка, проаналізувати, порівняти.
• — Із прийомною сім’єю пощастило?
• — Я тут живу у чудовій сім’ї, яка складається з батьків та сина, який навчається у 7 класі. Я задоволена спілкуванням з ними, ми обмінюємося знаннями, досвідом, культурою, традиціями. Дуже цікаво!
• — Чим займаєшся у вільний час?
• — У вільний час я люблю писати, читати… У Дубні ще є два волонтери із США, ми часто зустрічаємося та щосереди викладаємо уроки в дубенській бібліотеці.
• — Де ще була, окрім Дубна?
• — Я побувала також у Києві, Львові, Луцьку та Рівному. Звичайно, найбільше подобається Дубно, але Львів також дуже прекрасне місто.
• — Тебе хтось супроводжує під час походів до магазинів, кафе, інших закладів, адже дубенчани, особливо старшого віку, англійську мало розуміють?
• — Зазвичай я справляюся у місті сама. Знаю, як запитати, яка ціна чи як правильно пройти. Якщо ж не можу зрозуміти співрозмовника, то кажу, що я не розумію його, перепитую знову, то буває, що людина розгублюється. Але це не є великою проблемою.
• — А можливо, з чимось іншим проблемним стикнулася, проживаючи в Україні?
• — Тут дуже холодно, що для мене незвично, і я від цього страждаю. Але сподіваюся, що незабаром настане літо і я відігріюся.

Допомагала нам із перекладом вчитель іноземної мови у СЗОШ №5 Аліна Кацика. Саме на її урок із учнями 6-го класу ми випадково завітали. Два молоді вчителі, сучасний підхід, цікаві завдання в ігровій формі, командні ігри, різний роздатковий матеріал, спілкування майже виключно англійською – не зогледівся, як мова сама відкладається в голові.

• — Ми працюємо з Матильдою вже 2 місяці, – розповідає вчитель Аліна Кацика. — Можу відзначити, що волонтерка готує на заняття дуже цікаві завдання на комунікацію, як наслідок, діти із захопленням працюють на уроці. Я в захваті від співпраці з нею, отримую насолоду від того, що діти її розуміють і хочуть вивчати англійську. І, до речі, дуже цікаво проводити урок у парі – виходить креативно та пізнавально. І хоча зараз я витрачаю більше часу на підготовки до уроків, проте його зовсім не жаль, коли ти бачиш результат. Разом з дітьми і я покращую розмовний рівень англійської, отримую нові знання про життя та культуру США. Навчаюся щодня. Ми зустрічаємося з Матильдою і поза школою, знайомлю її з містом, закладами, а влітку навіть плануємо кудись разом поїхати.
• До речі, Матильда відзначила те, що вчителі в Україні дуже навантажені. До прикладу, в Америці нема в педагогів стільки зайвої роботи. Тому спочатку їй було важко звикнути та адаптуватися до насиченого графіку, адже щотижня вона має 19-20 годин викладання, але потрохи призвичаюється.
• Потім ми завітали до директора школи Петра Янка, який теж поділився захопленням від роботи волонтерки та успішністю впровадження такої практики у СЗОШ №5, адже одним із критеріїв моделі випускника цього навчального закладу є вміння вільно володіти англійською, тому тут створюють сприятливі умови для того, щоб учні знали мову на хорошому рівні.
• — На сьогодні ми дуже задоволені роботою волонтера Матильди, її ініціативністю, відповідальністю, бажанням допомогти, – каже Петро Григорович. — Окрім того, це людина щедрої душі. Беззаперечно, що велику роль у вивченні мови відіграє спілкування з носієм. Волонтери, яких ми систематично запрошуємо, допомагають нам у цьому. Можу похвалитися тим, що наші випускники без репетиторів успішно складають ЗНО з іноземної мови та у ВУЗі гідно позиціонують себе в цьому напрямку. До прикладу, ще у 2015 році наша учениця Наталія Мелех виграла міжнародний конкурс ФЛЕКС і їздила навчатися до США. Сьогодні вона успішно навчається у Києві.

Також директор розповів, що волонтери дуже допомагають вчителям, рівень яких після спілкування з носіями мови різко зростає. Це помітно та відчутно. Кожен із вчителів прагне вдосконалитися, тому, якщо місту потрібні перекладачі, то СЗОШ №5 пропонує гідні варіанти.

На завершення від себе відзначимо, що доки в Дубні працюють американці, більше того – викладають уроки не тільки в школі, а й у бібліотеці, у приміщенні БФ «Карітас-Дубно», куди може завітати кожен охочий — варто користуватися моментом та вдосконалюватися. Можливо, мова в житті не знадобиться, але задоволення та радість від спілкування, обміну інформацією, безпосереднього контакту з представником заокеанської країни – гарантовані! Тим більше, спілкуючись із Матильдою, відразу заряджаєшся позитивом та настроєм, адже вона – надзвичайно приємна, мила, щира дівчина та постійно усміхнена.