Кредити, іпотека та інші неприємності

Кредити, іпотека та інші неприємності

Людська психіка — дуже складна штука. У ній є місце завищеним очікуванням, переоцінці власних сил, приголомшливій легковажності та абсурдним діям. Найкращою ілюстрацією цієї особливості поведінки людини можна назвати український варіант кабали — валютну іпотеку. Особливо для тих, хто отримуючи дохід у гривні, рішуче підписав договір на виплату щомісячного платежу в доларах. Мовляв, впораюсь якось, все буде в порядку.

І в той момент, коли курс вельми весело… змінився, валютний позичальник раптом починає бити тривогу, допускати прострочення і неплатежі, а потім ховатися від бадьорих кредитних колекторів, що старанно псують повсякденність недбайливого позичальника.

Статистика вітчизняної банківської системи показує — обсяг проблемних кредитів зростає. Однак більшість проблемних позичальників у всіх своїх проблемах звинувачують чомусь не себе, а саме державу. Мовляв, допустивши зміни курсу, Україна повинна допомогти і з виплатою кредиту, що став непосильним для нашої сім'ї. На ділі ж все йде трішки інакше — вільні економічні відносини мають на увазі не тільки свободу отримання кредиту в будь-якій валюті, але і відповідальність за нього.

Економічні та політичні кризи трапляються скрізь — навіть у зовні благополучному економічному просторі США, де низка проблем спершу призвела до Великої Депресії, а потім і знаменитого краху ринку нерухомості вже в нульові 21 століття.

Тисячі сімей опинилися на вулиці, не в силах впоратися з узятими на себе зобов'язаннями. Якщо навіть могутня економічна система Сполучених Штатів не зуміла впоратися з подібним кризою, чи слід було очікувати стабільного курсу в непостійній української дійсності?

Сьогодні тисячі іпотечників завзято оббивають пороги державних структур і влаштовують демонстрації. Але як би жорстоко це не прозвучало — допомагати людям, що зіграли у валютну рулетку та втратили все, зовсім не варто. Інакше чому б не допомогти всім іншим — як мінімум, двадцяти мільйонам українців, що відразу позбулися мінімум половини доходів?

Зростання цін, підвищення комунальних платежів, скорочення доходу — з цими ознаками кризи зіткнулися всі без винятку жителі України. На відміну від тих, хто зважився поставити у валютному казино на долар, вони не брали кредитів — чи означає це, що вони недостойні допомоги?

Економічна свобода (і капіталізм, як система) в тому й полягають — всі ми відповідаємо за свої дії самі. Думати інакше — інфантилізм, не сумісний з реаліями життя. Ніхто не змушував цих людей брати кредит у валюті, заробляючи виключно гривню. А тому — порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих. Хто думає інакше — ласкаво просимо в коментарі.

1638

Коментарі

Немає коментарів. Ваш буде першим!
Завантаження...