Фундаментальна помилка атрибуції: коли у всьому винна лавка

Психологи, які працюють з дітьми, іноді використовують один цікавий тест. Дитині дається малюнок, де зображено хлопчик чи дівчинка такого ж віку.

Дитина на малюнку впала, зачепившись за лавку. Якщо в цей момент запитати «хто винен у тому, що сталося?» частина дітей відповість «Дитина. Необачно не дивитись, куди біжиш». Інша частина так само впевнено визначить винною… лавку. Як ви думаєте, що ховається за оманливо простими результатами тесту?

А ховається за ними дивний психологічний феномен, знайомий кожному з нас не з чуток.

Фундаментальна помилка атрибуції – загадкове поєднання слів, яким щедро пригощають читачів популярних статей по психології. За заплутаним визначенням ховається та ж сама відповідь – у всьому винна лавка. Так-так, саме це говорять і дуже дорослі люди.

Далі – більше: так говорить кожен з нас, без всяких там винятків, адже фундаментальна помилка атрибуції властива людській психіці навіть більше, ніж основний інстинкт. А тепер – деталі.

Щоразу, коли в своїх помилках і невдачах ми звинувачуємо зовнішні обставини, життєві негаразди, погоду, начальника, розбіжність характерів і інші ефекти, ми здійснюємо саме цю логічну помилку. При цьому, що характерно, в той самий момент ми примудряємось думати інакше.

Обговорюючи інших людей (пліткуючи про них, наприклад) ми впевнені – вся справа в самій людині. Його поганому характері, її неправильній поведінці, у невмінні робити правильні висновки. Словом, якщо в наших невдачах завжди винна лавка, то у будь-якого стороннього — він сам. Тепер ви знаєте про найпоширенішою логічну помилку людства усе, що потрібно. Давайте хоча б намагатись її уникати і хто знає, до яких позитивних змін це призведе?