Топонімічне реформування: чи потрібне нагальне перейменування вулиць?

Пан Москаль, що доволі часто згадується в українських новинах, нещодавно власноруч перейменував одну з вулиць міста. Відтепер вулицю Леніна замінила вулиця Леннона. Цікавий варіант, чи не так? І співзвучно, і позбавляє місто від чергової згадки про комуністичне минуле. Усе згідно закону про декомунізацію та заборону відповідної символіки. Та за яскравою інфоподією є декілька неприємних моментів, які ставлять перед нами питання – чи дійсно так потрібне нагальне перейменування вулиць?

Можливо, варто приділити увагу більш актуальним проблемам суспільства загалом та місцевих громад – зокрема?

Уявіть, як довго мешканці містечок та сіл, мегаполісів та СМТ будуть плутатитися між новими та старими топонімами. Уявіть, як приємно буде постояти в черзі та заплатити трохи грошей підприємцям, чиї офіси та магазини знаходяться на перейменованих вулицях. Бо ж офіційні печатки та документи мусять мати актуальну адресу. Бо ж навіть така маленька невідповідність невдовзі спричинить проблеми у отриманні кредитів, посилок з-за кордону чи то поставки товару з іншого регіону країни.

Крім логістичних та кредитних негараздів підприємців зрештою чекає і вищезгадана бюрократична проблема – досить сумнівно, що при настільки масовому перейменуванні найбільш активним членам суспільства вдасться дуже швидко отримати нову печатку та переоформити документи. Так, можна цього не робити, та у цьому випадку імовірність мати вищезгадані проблеми значно підвищується. Осторонь не стоять і мешканці вулиць, на будинках яких висіли комуністичні назви.

По-перше, одного дня й їм доведеться змінити реєстрацію у паспорті на актуальну – бо знову ж таки, кредити, посилки та свідоцтва на право власності потребують точності у вказаній адресі проживання. По-друге, заміна табличок – це гроші, так само як і роботи по їх виготовленню. Чи не краще було б відкласти цю імітацію реформи у довгий ящик, натомість використавши виділені на облаштування вулиць та двориків цієї весінньої пори? Здається, наша влада на місцях та трохи вище так завзято взялася за зміну топонімів лише тому, що це порівняно просто. Набагато простіше, аніж подбати про стан будинків чи дворів, про рівень тарифів, які вже не може виплачувати більшість населення, особливо у маленьких містечках.

Невже у країні немає інших термінових проблем? А як вважаєте ви – чи варто було б відкласти топонімічне реформування? Як вважаєте, чи варто саме зараз займатися заміною комуністичних топонімів?