Експерт з області розповів про ситуацію з об’єднанням громад на Рівненщині

Днями у Дубно завітав консультант з правових питань «Офісу реформ»у Рівненській області Василь Курилас. Офіс реформ діє з квітня минулого року та допомагає в об'єднанні громад. У приміщені міської ради 1 квітня відбулася прес-конференція, де гість, а також помічник народного депутата Петро Рухер, розповіли про тонкощі впровадження реформи, про труднощі та ситуацію на Дубенщині.

-Яка ситуація з об'єднанням громад в Україні та зокрема на Дубенщині?

-Близько 8-10% території України на сьогодні об'єднано в громади. Це 159 вже готових громад та 13, які вийшли на вибори. Щодо Рівненської області, то спочатку в плані було 75 громад, потім 45, а згодом 59… Кількість змінюється, адже не завжди бажання збігаються з вимогами. Якщо порушено якісь правила об'єднання, розглядає це питання Кабмін та вирішує, чи дозволити продовження процесу з порушеннями. На Дубенщині із 8-ми напрацьованих громад не відповідає вимогам лише Мильчанська громада, яка налічує до 3 тис. населення. Їй буде економічно важко існувати та розвиватися. Смизька, Вербська, Мирогощанська громади – потужні, Семидубська теж напрацювала проект. У Привільному громада налічує трохи більше 3 тис. людей, але оскільки вони на міжнародній дорозі, то фінансових проблем не повинно бути, але, мабуть, з часом вони теж вирішать розширитися.

-Яка ситуація зі Смизькою громадою?

-Днями засідала робоча група, яка вирішила внести зміни в перспективний план трьох громад області. Серед них і Смизька, з якої ми вирішили виключити Плосківську сільську раду та включити її до складу Дубенської територіальної громади, адже субвенція на розвиток громади не надається, якщо вона не відповідає вимогам перспективного плану. Такі громади не є фінансово спроможними. Але остаточне рішення щодо зміни перспективного плану Рівненщини прийматимуть депутати обласної ради.

-Що позитивного від реформи?

-По-перше, це кошти, які виділяються державою на підтримку громад – 1 млрд гривень цільової субвенції на розвиток, а також передбачені освітня, медична субвенції. Із фонду державного регіонального розвитку на реформу визначено державою понад 3 млрд гривень. Чим швидше утвориться громада, тим більше коштів отримає, тобто затягувати з цим процесом – собі ж на шкоду, адже «першопрохідці» отримають від 9-ти до 2-х мільйонів.

-Чи можна назвати темпи об'єднання на Рівненщині успішними?

-На жаль, за минулий рік Рівненщина не показала хороших темпів, зараз процес пришвидшився, але, порівняно, сусідні Хмельницька та Тернопільська області значно швидше запроваджують та втілюють у життя реформи. У них, станом на 1 січня, створено понад 20 громад, коли у нас – лише 5. Цьогоріч між Підлозцівською, Бугринською, Бабинською, Клесівською та Миляцькою громадами розподілять 5 мільйонів гривень з держбюджету пропорційно до кількості населення.

-Як гадаєте, що гальмує темпи реформування Рівненщини?

-Причини різні: деякі сільські голови не хочуть полишати свою посаду та владу, нема дружності та домовленості, погано працює вищий районний орган влади, багато хто через погану інформованість боїться змін… Основну функцію в об'єднанні громад виконують райдержадміністрації – надають консультацію, експертні висновки щодо доцільності об'єднання. «Офіс реформ» теж консультує населення, також розроблений посібник-помічник, де покроково розписані дії, тому труднощі в процесі об'єднання не повинні виникати.

-Чи зможуть сільські ради з часом змінювати рішення?

Очевидно, буде ІІ тур об'єднання, коли, оцінивши зсередини переваги процесу, сільські ради змінюватимуть рішення. Наразі законотворці працюють над так званим законом «Олійної плями». У цьому документі має бути передбачена можливість приєднання нових сіл без виборів до уже існуючих територіальних громад. А от з отриманням позитивних висновків фінансистів щодо спроможності цих громад проблем виникає найбільше.