Експерти презентували проект «Примирення» в Дубенській виховній колонії

У п'ятницю, 15 квітня, до Дубна завітала Громадська організація «Союз «Золотий Вік України» з наданням експертного супроводу першому використанню Медіаційної програми підготовки до звільнення з місць позбавлення волі – «Примирення». До відома, ця організація заснована у 2009 році, є добровільним об'єднанням фахівців різних напрямів (психології, соціології, юриспруденції, медицини), які працюють для зміцнення соціального і психологічного здоров'я населення, підвищення рівня психологічної і соціальної адаптації вразливих верств населення та осіб, які потрапили у скрутне становище, надання адресної консультативної допомоги, популяризації психологічного знання, спрямованого на саморозвиток та самовдосконалення особистості та популяризації здорового способу життя.

Представляли організацію на зустрічі Яна Баранова, президент союзу «ЗОВУ», та Каріна Гарбузенко, директор з проектів. Презентація базувалася на життєвих успішних прикладах роботи союзу. Як виявилося, чимало примирень між засудженими та їхніми родинами відбулося за участі організації, для багатьох «Золотий Вік» став підґрунтям у новому житті «на волі», столичні гості навіть неодноразово були свідками неймовірних перевтілень засуджених та одружень «довічників» з успішними леді.

У Дубенській виховній колонії для неповнолітніх цього дня зібралися представники органів місцевого самоврядування, міського райвідділу кримінально-виконавчої інспекції, ЗМІ, адміністрація колонії та інші зацікавлені члени дубенської громади – кожен, ознайомившись із проектом, пропонував свою допомогу і ділився своїм баченням задля досягнення спільної цілі.
У результаті семінару-навчання з методики проведення Медіаційної програми підготовки до звільнення з місць позбавлення волі – «Примирення»було досягнуто попередніх домовленостей з учасниками зустрічі про подальшу співпрацю. На жаль, мало хто задумується над тим, що потрібно копнути глибше, що чимало у в'язниці «випадкових» людей, які відбувають покарання через дитячу дурість, через те, що опинилися не в тому місці і не в той час, через те, що сім'я, крім пиятики, бійок, крадіжок, іншого прикладу дитині не показала. Яна Баранова наводила безліч зразкових фактів із життя тюремників. Один «довічник» не склав руки у тюрмі, а наполегливо почав вивчати іноземні мови. Наразі, він володіє французькою, англійською, іспанською та навчає того ж своїх співкамерників. В Інтернеті чоловік знайшов друзів по всьому світу, спілкуванням з ними він стимулював своє життя і, сподіваючись вийти колись все-таки на волю, «довічник» матиме старт у новому житті. Також пані Яна розповідала про ув'язненого 27-річного чоловіка, з яким випадково познайомилася одна сім'я, яка була приємно вражена його поведінкою, його шляхом виправлення, і, в результаті, всиновила хлопця.

Потому гостям організували екскурсію музеєм виховної колонії, ознайомили з умовами проживання ув'язнених, навіть познайомили із самими підлітками, які саме працювали. З виду звичайнісінькі хлопчаки, які на запитання, чи розкаюєтесь у скоєному, чи просили вибачення у жертви злочину, відповідали «так». Більшість із них казали, що вдома їх чекають рідні і вони вже мають ідеї, як розпочати нове життя, як заробити, не повертаючись до кримінального минулого. В очах багатьох із них було щире каяття, багато з них незабаром вийдуть на волю, тому чимало залежить від кожного з нас, від того, чи зможемо ми при нагоді мудро простягнути руку допомоги.